Фізична конференція, присвячена пам'яті Івана Пулюя
«Професор Іван Пулюй був не тільки найвизначнішим фізиком
Австро-Угорщини.
Він належав до тих, хто у другій половині XIX – на
початку XX ст. формував світ.»
Вільгельм Форманн
17 травня 2017 р. у Вовковецькій ЗОШ І-ІІ ст. була
проведена фізична конференція, присвячена пам’яті І. П. Пулюя на тему:
«Іван Пулюй – український винахідник
Х-променів».
Ім'я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в
науку в середині XIX століття, щоб із новою силою довести світові, що українська
земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та
науковцями.
Видатний електротехнік, знаменитий фізик і громадсько-політичний діяч,
відомий учений і патріот України Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в
релігійній греко-католицькій родині містечка Гримайлів, що на Тернопільщині.
Світова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика і
експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригінальних і
цінних винаходів, загальновизнаного фахівця зі спорудження електростанцій,
висококваліфікованого знавця стародавніх мов.
Іван Пулюй стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства -
відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням.
Всі експерименти з Х-променями вчений проводив із вакуумними трубками власної
конструкції. Об'єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики,
дослідження властивостей та природи катодних променів. Ним опубліковано десятки
статей і брошур, понад 50 наукових праць. У галузі електротехніки Іван Пулюй
удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних
ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи
запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та
абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. З
участю земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в
Австро-Угорщині, а також першу в Європі — на змінному струмі.
Досі залишається спірним питання про відкриття рентгенівських променів.
Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім'я Івана Пулюя тільки здобуває обшири.
На думку науковців, внесок Рентгена у дослідження Х-променів є явно завищеним.
Рентген надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний
час він заперечував вивчення механізму явищ, у тому числі й нововідкритих
променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси (на атомно-молекулярному
рівні).
